базис ерозії

Базис эрозии — base level of erosion — Erosionsbasis — поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити (еродувати) своє ложе. Загальний (головний) рівень Б.е. — рівень Світового океану, точніше рівень дна водотоків, які впадають в океан в їх гирлі. Для рік, що сліпо контактують з внутрішньоконтинентальними западинами, ту ж роль відіграє рівень розташованого у западині безстічного озера або дна самої западини, якщо вона суха. Вище за течією водного потоку можуть розташовуватися місцеві Б.е., що лімітують глибину ерозії на окр. Ділянках його поздовжнього профілю; ними можуть слугувати рівень проточних озер або вихід на поверхню твердих, важко розмивних г.п. Зміни висоти Б.е. викликають посилення або ослаблення ерозії і є одною з причин зміни фаз врізання рік, поглиблення їх долин і наповнення цих долин річковими відкладами.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me