бісмутин

Висмутин — bismuthine, bismuthinite, bismuth glance — Bismuthinit — мінерал класу сульфідів, підкласу простих сульфідів, сірчистий бісмут. Склад Bi2S3. Непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском. Вміст Bi до 81%. Часто присутні домішки Pb (до 5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb (до 2,4%), Se (до 8,8% в селенобісмутині). Сингонія ромбічна. Колір від олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами. Блиск металічний. Ріжеться ножем. Спайність довершена в одному напрямі. Тв. 3,5. Густина 6,8. Б. — напівпровідник n-типу. Питомий електричний опір складає в середньому 5,7х102 Ом*м. Б. — гідротермальний мінерал; зустрічається в жильних олов'яно-вольфрамових родов. і ґрейзенах, в скарнах, в арсено-бісмутових, мідно-бісмутових, золото-бісмутових родов., іноді в пегматитах. Характерний для олов'яних родов. Болівії і олов’яно-свинцево-цинкових родов. Японії. Б.- гол. мінерал бісмутових руд, але великі скупчення Б. зустрічаються рідко. Бісмутова руда. Осн. метод збагачення — флотація.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісмутин — -у, ч. Оводень бісмуту, молекула якого містить атом Бісмуту і три гідрогенових атоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бісмутин — БІСМУТИ́Н див. вісмути́н. Словник української мови у 20 томах