1. Гірничий енциклопедичний словник

випалювання

Обжиг — roasting — Rösten — процес терміч. обробки матеріалів, здійснюваний для направленої зміни їх фіз. властивостей і хім. складу. О. застосовують для підготовки руд і концентратів до подальшого переділу (збагачення, грудкування, дистиляції, плавки і інш.) або отримання кінцевих продуктів (вапна, цементу, пористих заповнювачів, кераміч. виробів і інш.).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випалювання — випа́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випалювання — -я, с. Дія за знач. випалювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалювання — ВИПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випа́лювати¹. Стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (О. Ільченко); Існують різні види художньої обробки посуду: ручне й гаряче тиснення, вирізування, випалювання (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. випалювання — ВИПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випа́лювати¹. Стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327); Для випалювання вапна користувалися переважно дровами (Таємн. вапна, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. випалювання — Випалювання, -ня с. Выжиганіе. Словник української мови Грінченка