1. Гірничий енциклопедичний словник

висок

Отвес — sight, bob, plumb bob — *Lot, Senkblei — пристосування для позначення в натурі вискової лінії (вертикалі). Традиційний В. складається з шнурка (мотузка) та підвішеного до нього тягарця. Крім традиційних в кінці ХХ ст. використовуються також В. оптичні, зокрема лазерні, які забезпечують проектування вискової лінії на відстані. За призначенням В. поділяють на загального вжитку, шахтні (plumb bob), проеціювальні, прохідницькі, центрувальні тощо. Див. також шахтні виски.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висок — Висо́к: — скроня [51] Словник з творів Івана Франка
  2. висок — висо́к 1 іменник чоловічого роду скроня висо́к 2 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  3. висок — I -ска, ч. 1》 Те саме, що скроня. 2》 мн., розм.Волосся, що росте на скронях. II -ска, ч., тех. Прилад, який складається зі шнурка й підвішеного до нього тягарця та використовується для вимірювання вертикальності положення у будівництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висок — Скроня Словник чужослів Павло Штепа
  5. висок — ВИСО́К¹, ска́, ч. 1. Те саме, що скро́ня. Його лице горіло, очі горіли, у висках стукала кров (І. Франко); На лицях та на висках видко зеленкуватi жилочки, а очi синi-синi (В. Словник української мови у 20 томах
  6. висок — Пристрій для визначення вертикального напрямку на поверхні землі; тягарець (закінчується конусним вістрям), вільно підвішений на нитці. Універсальний словник-енциклопедія
  7. висок — СКРО́НЯ, ВИСО́К, СКРАНЬ діал. Високий, немолодий уже, сивина на скронях (О. Гончар); В голові стукає, неначе хто молотком в виски лупить (І. Нечуй-Левицький); Небесною цілющою рукою В жаркий мов день ти скрань мні холодила (І. Франко). Словник синонімів української мови
  8. висок — ВИСО́К¹, ска́, ч. 1. Те саме, що скро́ня. Його лице горіло, очі горіли, у висках стукала кров (Фр., IV, 1950, 339); Северин вишкірив зуби, рукояткою пістолета вдарив Василя у висок (Тют., Вир, 1964, 370). 2. мн., розм. Волосся, що росте на скронях. Словник української мови в 11 томах
  9. висок — Висок, -ска м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92). Словник української мови Грінченка