вітриніту група

Витринита группа — vitrinites — Vitrinitgruppe — група мікрокомпонентів викопного вугілля (мацералів), що ідентифікується при петрографічних дослідженнях вугілля під мікроскопом; включає мацерали, які розрізняються за оптичними властивостями: кольору, ступеню відбиття, анізотропії: — в кам’яному вугіллі низької і середньої стадій вуглефікації в прохідному і відбитому світлі з імерсією; — в кам’яному вугіллі високої стадії вуглефікації не розрізняються (але помітні після окиснювального або йонного травлення на полірованій поверхні); — в антрацитах у відбитому поляризованому світлі при не зовсім схрещених ніколях в положенні прояснення і згасання (при обертанні столика мікроскопа) на вертикальних (перпендикулярно нашаруванню) полірованих зрізах антрацитів, а також при травленні поверхні. Мацерали виділяють за двома основними факторами утворення вугілля: 1 за умовами відкладення і перетворення рослинного матеріалу при торфоутворенні; 2 за природними особливостями вихідного рослинного матеріалу – речовина і типу тканин рослин, ідентифікованих за морфологічними ознаками і ознаками систематичної приналежності. За першим фактором виділяють мацерали: телініт (з ознаками рослинної структури), колініт і вітродетриніт. Більш детальна характеристика мацералів за умовами збереженості структури позначається літерами .

Відповідно ці мацерали для м’якого бурого вугілля називаються: гумотелініт, гумоколініт, гумодетриніт; за зниженням збереженості структури тканини – текстиніт, текстоульмініт, ульмініт, евульмініт. За іншою номенклатурою мацералів твердого бурого вугілля це: гелініто-телініт, гелініто-посттелініт, гелініто-преколініт, гелініто-колініт. За другим фактором виділяють мацерали з ознаками особливостей природної речовини, які відрізняються за оптичними властивостями, формою, структурою, визначеним за вихідною речовиною елементом структури тканин, наприклад: ксилініт і лігнітит, у відбитому світлі відповідно більш темний і світло-сірий та ін., склеренхініт-корпоколініт, флобафініт та ін. За типом тканин розрізняють мацерали: деревних тканин – ксилініт, лігнітит, листуватих – філопаренхініт, зовнішніх оболонок спорангії – спорангініт. За анатомічними ознаками структури тканин розрізняють мацерали певних типів рослин – хвойних, листових, в карбоні – лепідофітів, кордаітів, папоротникових. Колір вітриніту на низькій стадії вуглефікації варіює (в залежності від природи речовини) в прохідному світлі від яскраво-оранжево-червоного до жовто-бурого, у відбитому світлі відповідно від темно-сірого до світло-сірого. Показники відбиття та анізотропії відбиття вітриніту всіх мацералів незалежно від природи речовини, ступені збереження структури розрізняють в залежності від типу за відновлюваністю вугілля при однаковому ступені вуглефікації. Мацерали групи вітриніту переважають у складі блискучого і напівблискучого вугілля і у великій або малій кількості в інших типах. Показник відбиття вітриніту, визначений за типовим кольором мацералів – основний показник ступеня вуглефікації, який використовується для промислової класификації вугілля та його марочної належності. Мацерали ідентифіковані за вихідним рослинним матеріалом використовуються для визначення кореляції вугільних пластів. Г.П.Маценко.