гази природні

Газы природные — natural gases — *Erdgase, Naturgase – гази, що утворюються в результаті природних процесів. Розрізняють Г.п.: 1) атмосферні; 2) земної поверхні; 3) осадової товщі; 4) метаморфічних порід; 5) вивержених порід. Г.п. – це сукупність газових компонентів, які зустрічаються в природі в різних станах: вільному (повітряна атмосфера Землі, газові поклади і течії в пористих та тріщинуватих гірських породах, у вугіллі), розчиненому (в гідросфері, підземних водах і нафтах), сорбованому породами і твердому вигляді (у вигляді кристалогідратів). Г.п. в основному горючі (вуглеводневі), вони утворюють в літосфері великі скупчення і є об'єктами видобування. Частина інших Г.п. є незначною. За хімічним складом Г.п. – суміш вуглеводнів від СН4 до C5Н12, азоту. вуглекислого газу, сірководню, кисню, водню, окису вуглецю, сірчистого газу, аргону, ксенону, неону, гелію, криптону, пари ртуті, летких жирних кислот та ін. Газові компоненти представлені як окремими атомами, так і складними хімічними сполуками. Г.п. класифікуються за умовами знаходження в природі: гази атмосфери (суміш газів хімічного, біохімічного і радіогенного походження: N2, О2 з домішками СО2, Н2, О3, благородних газів та ін.); гази біля земної поверхні (ґрунтові і підґрунтові, болотні, торфові в основному біохімічного походження: СО2, N2O2, CH4 з домішками CO, NH3, Н2 та ін.); гази осадових порід (у нафті і вугіллі кам'яному, змішані, г.ч. хімічного походження: СН4, N2, CO2, СН4 з домішками Н2 та ін.); гази океанів і морів (біохімічного, хімічного і радіогенного походження: CO2, N2 з домішками Н2, O2, NH3 та ін.); гази метаморфічних порід (хімічного походження: CO2, N2, Н2 з домішками СH4 та ін.); гази магматичних порід (хімічного походження: CO2, Н2 з домішками N2, H2S, SO2 та ін.); гази вулканічні (хімічного походження: CO2, Н2, S02, НCl, HF – з домішками N2, CO, NH3 та ін.); гази космосу (реліктові, дисиповані із зовнішніх шарів атмосфер зірок або викинені під час вибухів нових і наднових зірок: Н2, Не, йонізований водень, домішки СО, радикали СН, ОН та ін.). Кількість Г.п. в геосферах Землі збільшується з глибиною планети. Загальна маса газів у осадовому шарі 0,214•1015 т, в ґранітному і базальтовому шарі 7,8•1015 т і у верхній мантії 435•1015 т. З Г.п. видобувають гелій, сірку, ртуть, гомологи метану та ін. В США та інших країнах видобувають СО2 (використовується для нагнітання в нафтовий пласт з метою підтримування пластового тиску); з газу родовища Гронінген видобувають у промислових масштабах ртуть. З використанням Г.п. виробляється 80% сталі, 85% чавуну, біля 40% прокату, 20% кольорових металів, 60% цементу, 86% добрив. Див. також вільний газ.