грохот

Грохот — screen, griddle, (sizing) screen, grizzly — *Sieb, Klassierer, Siebrost — пристрій для механічного розділення (сортування) сипких (грудкуватих) матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето, сито) з заданою шириною щілини або отвору. За принципом дії розрізняють такі типи Г.: • нерухомі (колосникові, гідрогрохоти, конусні та дугові), • з рухомими елементами: — коливаннями та вібраціями робочого органу (інерційні, резонансні, плоско-хитні, гіраційні); — обертальним робочим органом (барабанні та грохоти-дробарки, відцентрові, конусні самооочисні, імовірнісні); — рухомою просіювальною поверхнею (валкові, шнекові, з пружно-деформованим ситом, з безпосереднім збудженням сита). За розташуванням просіюючої поверхні розрізняють: похилі та горизонтальні. Відповідно до форми просіюючої поверхні грохоти поділяють на плоскі, зі змінним кутом нахилу, дугові, конічні, циліндричні (барабанні), а також призматичні та пірамідальні. За призначенням Г. розділяють на: попередньої класифікації (80…100 мм і більше); підготовчої класифікації (крупність матеріалу 3, 6, 10, 13, 25 мм); дешламаційні (для мокрого відокремлення дріб’язку до 0,5…1,0 мм); обезводнювальні; Г. для розсортування (г.ч. вугілля). Найефективнішими є рухомі грохоти (вібраційні або інші) з одним-двома ситами, що мають максим. ефективність, продуктивність і надійність. Г. для класифікації та розсортування виготовляють у односитному, двоситному або триситному виконанні. У спецвиконанні Г. можуть мати більше ніж 3 сита. Грохотами сортують будь-які сипкі матеріали — руду, вугілля, сланці, аґломерати, шлаки, щебінь тощо; зневоднюють та обезшламлюють деякі матеріали. Див. гідрогрохот, грохот барабанний, грохот валковий, грохот вібраційний, грохот для вилучення шламу, грохот-дробарка, грохот зі складним рухом, грохот інерційний, грохот колосниковий, грохот пружно-деформівний, грохот резонансний, грохот струнний, грохот хиткий. С.Л.Букін

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грохот — гро́хот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грохот — -а, ч., спец. Пристрій для сортування за розмірами сипких і кускових матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грохот — РЕ́ШЕТО (господарська річ для просіювання чогось), РЕШЕТИ́НА розм., ГРО́ХОТ спец.; ПІДРЕШІ́ТКА (ПІДРЕШІ́ТОК) (густе, невелике). Я зазирнув у решето. Мокре крихітне курчатко щойно вилупилося з яйця (Л. Первомайський); Малий коровай сплели.. Словник синонімів української мови
  4. грохот — ГРО́ХОТ, а, ч., спец. Пристрій для сортування за розмірами сипких і кускових матеріалів. На поверхні [шахти] гідросуміш з труби зливають на грохот, на якому відділяються кусочки вугілля розміром понад 3 міліметри (Наука.., 9, 1959, 14). Словник української мови в 11 томах