гумінові кислоти

Гуминовые кислоты — humic acids — Huminsäuren — неплавкі аморфні темно забарвлені речовини, входять до складу органічної маси торфу, бурого вугілля і ґрунту. За хімічною структурою — високомолекулярні гідрооксикарбонові ароматичні кислоти (часто містять також карбонільні й метоксильні групи), які утворюють солі гумати. Вміст Г.к. в торфах до 50-60%, землистому бурому вугіллі до 60%, в щільному бурому і перехідному вугіллі їх вміст зменшується (до порядку 20-40%), а в бурому і кам. вивітреному вугіллі складає від 0 до 100% органіч. маси. Вміст у ґрунті до 10%. За розчинністю у воді та етанолі діляться на фульвокислоти, гематомеланові та гумусові кислоти. Перші розчиняються у воді, другі — в етанолі, треті нерозчинні ні у воді, ні в етанолі. Здатність органічної речовини торфів, вугілля, ґрунтів накопичувати ряд хімічних елементів пояснюється сорбцією, комплексоутворенням та йонним обміном в першу чергу з Г.к. Їх застосовують у виробництві свинцевих акумуляторів, як стимулятори росту рослин, складові частини добрив, як компоненти розчинів при бурінні свердловин, антисептики для лікування шкірних захворювань у сільськогосподарських тварин.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумінові кислоти — гумі́нові кислоти (від лат. humus – земля, грунт) органічні сполуки; високомолекулярні аморфні темно забарвлені речовини. Застосовують у виробництві свинцевих акумуляторів, як стимулятори росту рослин, складові частини добрив. Словник іншомовних слів Мельничука