гідратація

Гидратация — hydration, hydratatiоn — *Hydratation – оборотне приєднання води до речовин, що перебувають у розчиненому або вільному стані, з утворенням гідратів (кристалічні – кристалогідрати), де вона зберігає свою структурну цілість і здатна термічно або під дією дегідратуючих засобів відщеплюватися (процес дегідратації). Г. є різновидом сольватації – приєднання до речовин будь-якого розчинника. Розрізняють Г. електролітів, молекул у розчинах, Г. з утворенням твердих гідратів, Г. оксидів, органічних, високомолекулярних сполук та ін. На відміну від гідролізу Г. не супроводжується утворенням водневих та гідроксильних йонів. Г. електролітів у розчинах є головною причиною їх дисоціації на йони – вона зумовлює стійкість йонів у розчинах і утруднює асоціацію йонів. Г. найбільш виражена в сильних електролітів. Якщо процес гідратації супроводжується дисоціацією молекули води на Н+ і ОН– і їх приєднанням до кратних зв'язків (зокрема гетерозв'язків), то це так звана ковалентна гідратація, особливо характерна для гетероциклічних сполук.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідратація — гідрата́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гідратація — -ї, ж., спец. Приєднання води до різних речовин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідратація — ГІДРАТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Приєднання води до різних речовин. Між продуктами гідратації і поверхнею азбестових волокон встановлена хімічна взаємодія (з наук. літ.); Гідратація ацетилену здійснюється в колонному апараті – гідраторі до 15 м заввишки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гідратація — гідрата́ція (від грец. ΰδωρ – вода) приєднання води до різних речовин, що перебувають у розчиненому або у вільному стані. Г. – різновид сольватації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гідратація — Приєднання молекул води до молекул ін. речовин або іонів; в біологічних системах відповідний рівень г. клітин сприяє правильному розвитку життєвих процесів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гідратація — ГІДРАТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Приєднання води до різних речовин. Гідратація ацетилену здійснюється в колонному апараті — гідраторі до 15 м. заввишки (Хімія, 10, 1956, 137). Словник української мови в 11 томах