гідромеханічне буріння

Гидромеханическое бурение — hydromechanical drilling — hydromechanisches Bohren, Wasserschlagbohrеn — спосіб обертового буріння свердловин, при якому г.п. руйнуються під впливом стаціонарних високонапірних струменів промивальної рідини (води або бурового розчину) і механіч. породо-руйнуючих елементів. Перші експерименти з цієї технології проведені вітчизняним вченим А.П.Островським (1938). Тиск рідини, необхідний для Г.б. пухких слабкозцементованих г.п., — 20-50 МПа, м'яких і сер. — 70-100 МПа, міцних — 150 МПа. Раціональні окружні швидкості переміщення насадок 10-40 см/с, осьові навантаження на породоруйнуючий інструмент 1-2 кН на 1 см діаметра інструмента. При Г.б. (тиск до 100 140 МПа) досягнуте перевищення в 2-4 рази швидкості роторного буріння в аналогічних геол. умовах.