гідроциклон

Гидроциклон — hydrocyclon, hydraulic cyclone — Hydrozyklon, Wasserzyklon – 1) Апарат для розділення суспензій, емульсій, аерозолей у полі відцентрових сил. 2) Циліндроконічний апарат для розділення у відцентровому полі швидкостей у водному середовищі зерен мінералів, що відрізняються масою. За призначенням розрізняють Г.: к л а с и ф і к а ц і й н і — для розділення мінеральних зерен за їх крупністю, напр., на тонкозернистий та грубозернистий шлам; з г у щ у в а л ь н і — для одержання осаду з підвищеною концентрацією твердих частинок і зливу; з б а г а ч у в а л ь н і — для розділення мінеральної маси на продукти за густиною. Гідроциклон застосовують у вугільній, гірничій та інших галузях промисловості. Вперше Г. використані в 1939 р. на вуглезбагач. ф-ці в Нідерландах, в Україні — на поч. 50-х рр. В залежності від тиску на вході розрізняють напірні Г., надлишковий тиск – понад 100 кПа, низьконапірні — менше 100 кПа і вакуумні (сифонні) — тиск на вході менший від атмосферного. В останніх початкове прискорення пульпи на вході до апарата досягається за рахунок розрідження, що створюється сифоном для примусового вивантаження зливного продукту. Вони встановлюються на всмоктувальній лiнiї насоса i попереджують потрапляння твердих абразивних частинок до його робочих органiв. Г. складається з короткої циліндричної (верхньої) частини з патрубком для тангенціального введення пульпи (по дотичній до поверхні циліндра) і конічної (нижньої) частини з отвором біля вершини конуса для розвантаження пісків (грубозернистої, згущеної або важкої фракції пульпи). Кут конусності для класифікації і згущення 10-20о, прояснення — 10-20о, збагачення у важких суспензіях — 30-45о, збагачення у воді — 90-120о. Верхня частина циліндра закривається кришкою, в центрі якої встановлено зливний патрубок, що слугує для розвантаження тонкозернистої, розрідженої пульпи. Див. також важкосередовищний гідроциклон.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідроциклон — гідроцикло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гідроциклон — -у, ч. Апарат для поділу у вихровому водному середовищі твердих тіл, що різняться масою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідроциклон — ГІДРОЦИКЛО́Н, а, ч. Апарат, у якому відбувається розділення за масою зерна мінералів (або інших частинок) під дією відцентрової сили у водному середовищі. Словник української мови у 20 томах
  4. гідроциклон — гідроцикло́н (від гідро... і циклон) апарат для розділяння у водному середовищі зерен мінералів, що відрізняються масою. Словник іншомовних слів Мельничука