дайка

Дайка **dike, dyke — *Gesteinsgang, Eruptivgang — пластоподібне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. Потужність Д. змінюється від часток до десятків м, протяжність від 1 м до 500 км. За походженням розрізняють: е н д о г е н н і Д., утворені магмою, що проникла з глибини і заповнила тріщини в земній корі; е к з о г е н н і — тріщини, заповнені осадовим матеріалом (нептунічні Д.); м е т а д а й к и, складені г.п., що утворилися шляхом метасоматичного заміщення. Часто Д. з'являються на земній поверхні у вигляді гребеня або стіни, звичайно з добре вираженою окремістю. За формою і умовами залягання виділяють Д.: інтрамагматичні, гіпомагматичні (плутонічні), за типом просторового розміщення: групові (пояси дайок), радіальні і кільцеві; за внутр. будовою і способом виконання: Д. заміщення, складні, Д. течії, експлозивні.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дайка — дейка, -и, ж. Пластоподібне магматичне тіло, обмежене більш-менш паралельними площинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дайка — ДА́ЙКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що дава́ння. Дайка без оддайки – погане діло (прислів'я); Мартоха вдалась не тільки на борги та позички, а й на дайки та віддайки (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  3. дайка — да́йка, де́йка (англ. dike, dyke, букв. – перегородка, стіна з каменю) пластоподібне магматичне тіло (інтрузія), обмежене більш-менш паралельними площинами. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дайка — Дайка, -ки ж. Даяніе. Харьк. Манж. Словник української мови Грінченка