дацит
Дацит — dacite — Dazit — кисла магматична, переважно виливна г.п. Світло-сіра, зеленувато-сіра, рідше темно-сіра порфірова або афірова, містить у вкраплениках плагіоклаз (різко зональний андезин), рідше калієво-натрієвий польовий шпат, іноді кварц і темнокольорові мінерали — амфібол, моноклінний або ромбіч. піроксен, біотит. Рудний мінерал — магнетит, акцесорні — апатит, рідше — циркон, титаніт, ґранат, кордієрит. Склуватий. Хім. склад за Р. Делі (% за масою): SiО2 65,68; ТiO2 0,57; Аl2O3 16,25; Fe2O3 2,38; FeO 1,90; MnO 0,06; MgO 1,41; CaO 3,46; Na2O 3,97; К2O 2,67; Н2O 1,50; Р2O5 0,15. Міцність на стиснення Д. 100-150 МПа. Густина 2650 кг/м3; модуль Юнга 3,4-7,6 Па; коеф. Пуассона 0,27-0,8. Д. утворює куполи, дайки, лаколіти. З Д. асоціюють колчеданово-поліметаліч. родовища. Поширений на Кавказі, в Казахстані, Сер. Азії. В Україні — на Закарпатті. Використовують як буд. камінь.
Значення в інших словниках
- дацит — -у, ч. Кисла магматична, перев. виливна, гірська порода, до складу якої входять польові шпати, кварц, біотит, рогова обманка тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дацит — ДАЦИ́Т, у, ч. Кисла магматична, перев. виливна гірська порода сірого кольору. Дацити розповсюджені переважно в зонах геоантиклінального підняття земної кори (з наук. літ.); Складниками дациту є тонкозерниста маса, польовий шпат, кварц тощо (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах