девон

Девон — Devonian — Devon — четверта система палеозойської ератеми, четвертий період палеозойської ери (палеозой) геол. історії Землі; в стратиграфічній шкалі наступний за силурійською системою (періодом, добою) і передує кам’яновугільній системі (періоду, добі). Девон розпочався бл. 400 млн.р. тому, тривав 60 млн.р. Д.с. розділена на 3 відділи і 7 ярусів (див. табл.).

Початок періоду характеризувався відступом моря і накопиченням товщ потужних континентальних червонокольорових відкладів; клімат континентальний, посушливий. В ранньому девоні завершилася каледонська складчастість, пізніше відбувалися великі трансгресії. Середина Д.с. — епоха занурень; наростання морських трансґресій, активізація вулканічної діяльності; потепління клімату. Кінець періоду — скорочення трансґресій, початок герцинської складчастості, регресії моря. В Д.с. існували водорості, псилофіти, пізніше з’явилися членистостеблові, плаунові (п'ядичеві) і примітивні папороті. Мор. бас. населяли форамініфери, корали, молюски, остракоди та ін. До відкладів девону приурочені значні і середні скупчення нафти і газу, горючих бітумінозних сланців, кам. вугілля, кам’яної і калійної солей, мідистих пісковиків, залізних руд, бокситів та ін. В Україні девонські відклади поширені у Дніпровсько-Донецькій западині (потужність 5,5-6 тис.м), на Волино-Подільській плиті, у Переддобруджинському прогині та ін. З ними пов’язані поклади нафти, газу, кам. та калійної солей тощо. Значні запаси кам. солі приурочені до верхньодевонських відкладів Прип’ятської і Дніпровсько-Донецької западин. Від назви англійського графства Девоншир.