добування

Извлечение (извлечение запасов) — enrichment, recovery of reserves, extraction — *Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven — 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин. 2) Оцінка (міра) повноти використання запасів родов. к.к. при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини. В. обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добування — добува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. добування — [добуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. добування — -я, с. Дія за знач. добувати і добуватися 3). Добування кореня мат. — знаходження кореня якого-небудь числа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добування — Добува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. добування — ДОБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. добува́ти і добува́тися 3. Ватаг занятий був добуванням живого вогню (Коцюб., II, 1955, 318); Долини річок Інгульця, Сакса-гані й Жовтої вкрилися.. кар’єрами для добування руди (Досв., Вибр., 1959, 306); Син.. Словник української мови в 11 томах
  6. добування — Добува́ння, -ня с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока. Словник української мови Грінченка