доломіт

Доломит — dolomite — Dolomit — 1) Mінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію. Склад: CaMg[CO3]2. Містить 30,4% CaО; 21,8% МgO і 47,8% CO2. Сингонія тригональна. Твердість 3,5…4, густина 2,85. Колір сірувато-білий. Блиск скляний. Використовується для виробництва скла та вогнетривів. 2) Осадова гiрська порода, яка являє собою зернистий щiльний аґреґат мiнералiв доломiту (бл. 95%), звичайно з домiшками кальциту, iнодi ґiпсу, ангiдриту та оксидiв залiза. Мiж доломiтами та вапняками iснує безперервний ряд перехiдних карбонатних порiд, крайнiми членами якого є чистi вапняки та доломiти. В залежності від вмісту мінералу Д. (%) виділяють: вапняковисті Д. (95-75), вапнякові Д. (75-50), доломітові вапняки (менше 50). Д. — важливий породоутворюючий мінерал осадових товщ. Виникає при дії гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі, на вапняки. У багатьох випадках утворюється осадовим шляхом у водних соленосних басейнах. В Україні є на Донбасі (Оленівське род.), в Придністров’ї тощо. Балансові запаси Д. в Україні за категоріями А+В+С на 1999 р. становили 247,2 млн.т. Видобування Д. ведеться відкритим способом. За кордоном найбільші обсяги видобутку Д. — в Росії, Великобританії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доломіт — доломі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. доломіт — -у, ч. Породотворний мінерал з класу карбонатів у вигляді білих, жовтуватих, сірих кристалів. а також осадова гірська порода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доломіт — доломі́т 1. Мінерал класу карбонатів, білого, жовтуватого, сірого кольору. Використовують як вогнетрив, флюс, у сільському господарстві. 2. Осадочна гірська порода, що складається переважно з доломіту. Від прізвища французького геолога Д. Долом’є. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. доломіт — Мінерал класу карбонатів (вуглецю і магнію), безбарвний, білий або сірий; також — осадова порода, складається переважно з мінералу д., використовується в металургії (як плавник), у будівництві, хіміч. промисловості, для виробництва вогнетривких матеріалів; в Україні — Донбас, Придністров'я. Універсальний словник-енциклопедія
  5. доломіт — ДОЛОМІ́Т, у, ч. Породоутворюючий мінерал з класу карбонатів у вигляді білих, жовтуватих, сірих кристалів, а також осадочна гірська порода, що складається з цього мінералу з домішкою кальциту. Словник української мови в 11 томах