дробарка

Дробилка — breaker, crusher — Brecher, Brechapparat, Breckwerk, Zerkleinerungsmaschine, Quetsche — машина для дроблення та подрібнення грудкової мінеральної сировини і інш. твердих матеріалів. Розрізняють щокові, конусні, валкові, барабанні, молоткові і роторні дробарки та ступи, дробарки спеціального призначення. Вибір типу Д. визначається технол. завданнями. Щокові і конусні Д. — для дроблення абразивних матеріалів міцних і сер. міцності, валкові — для матеріалів сер. міцності, ударні — для м'яких і сер. міцності малоабразивних матеріалів. Прикладом сучасних спеціальних дробарок може бути вітчизняна двороторна дробарка А.Сінозацького для отримання кубовидного щебеню. Напрямки вдосконалення Д. — збільшення їх одиничної потужності, терміну служби, зниження рівня шуму і запиленості, автоматизація, оптимізація режиму роботи. Д. виготовляються на ряді вітчизняних заводів, зокрема Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ), Ясинуватському машинобудівному заводі, а також на з-дах Кривого Рогу, Дніпропетровська, Красного Луча. Див. дробарка валкова, дробарка конусна, дробарка конусно-валкова, дробарка молоткова, дробарка роторна, дробарка щокова.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробарка — дроба́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дробарка — -и, ж., спец. Машина для подрібнення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дробарка — ДРОБА́РКА, и, ж., спец. Машина для подрібнення чого-небудь. Всі відсортовані плоди миють, а потім подрібнюють на дробарках на частинки (Колг. Укр., 7, 1956, 39). Словник української мови в 11 томах