електрофлотація

Электрофлотация — electroflotation — *Elektroflotation — флотація, при якій утворення газових бульбашок проводиться шляхом електролітич. розкладу води з виділенням на аноді бульбашок кисню, а на катоді — водню. Застосовується г.ч. для очищення відпрацьованих пром. розчинів і стоків від йонів металів і тонкодисперсних осадів гідрооксидів металів: заліза, міді, нікелю, кадмію, хрому, магнію тощо. Вперше Е. запропонована у 1904р. Ф.Ельмором (Великобританія). До кін. 60-х рр. ХХ ст. спосіб практично не використовувався. Відомо дек. різновидів Е. як самост. процесу, так і в поєднанні зі звичайною пінною флотацією, при якій Е. слугує для активації поверхні частинок, придання ним певних зарядів, зміни рН пульпи, Е. може проводитися сумішшю бульбашок водню і кисню. Електролітичний розклад води проводиться при густині струму 10-20 мА/см2 безпосередньо в камері флотомашини або у виносному газоґенераторі. При цьому використовують різні за формою і розташуванням електродів конструктивні рішення: аноди і катоди, розташовані біля дна камери на певній відстані один від одного, утворюють своєрідну решітку. Принципова особливість Е. — можливість здійснення процесу без реаґентів-збирачів (застосовуються тільки реаґенти для утворення осадів і їх флокуляції), а також висока дисперсність бульбашок (мкм і десятки мкм), що на 1-2 порядки менша, ніж у звичайній пінній флотації; це дозволяє флотувати більш тонкі частки, аж до йонів. Перспективність використання Е. визначається можливістю істотного прискорення процесу відстоювання і виділення осаду, який у звичайних хім. виробництвах становить 2-6 год. Крім того, при Е. існує принципова можливість селективного вилучення металів, а не в суміші з інш. компонентами розчину. Відсутність органіч. реаґентів обумовлює екологічну чистоту процесу, що сприяє створенню виробництв по вилученню Е. деяких компонентів з морських і термальних вод.