елювій

Элювий — eluvium — Eluvium — продукти руйнування гірських порід, які залишилися на місці їх утворення. Формуються на горизонтальних поверхнях або на схилах, де слабко протікає денудація. Складають кори вивітрювання. У залежності від характеру материнських г.п. і типу вивітрювання можуть мати різну структуру (від уламкової до глинистої) і склад (каоліни, руди заліза, марганцю, алюмінію, нікелю тощо). Елювіальні утворення поширені на всій Україні. В Українських Карпатах та Кримських горах на крутих схилах вони представлені грубоуламковими утвореннями, на відносно пологих схилах формується ґрунтовий покрив, а на річкових терасах – молода каолінова кора вивітрювання. На кристалічних породах Українського щита розвинута потужна (до 60 м і більше) каолінова, рідше латеритна кора вивітрювання (ортоелювій). У Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, Донецькому прогині, Волино-Подільській монокліналі поширені кори вивітрювання, утворені на осадових породах (метаелювій). Своєрідні елювіальні висококремнієві пухкі утворення трапляються на карбонатних породах (півд.-зах. схили Українського щита, Львівська крейдова западина). Всього на терит. України виявлено понад 16 різновікових горизонтів викопного елювію. Див. піски елювіальні, елювіальні розсипи.