ендогенні родовища

Эндогенные месторождения — endogenous deposits — *endogene Lagerstätten — гіпогенні родов., магматогенні родов., поклади к.к., пов'язані з геохім. процесами глибинних частин Землі. Формуються з магматич. розплавів або з газових і рідких гарячих мінералізованих розчинів серед глибинних геол. структур в умовах високого тиску і температури. Серед Е.р. виділяють 5 гол. генетич. груп: магматичні, пегматитові, карбонатитові, скарнові, гідротермальні. Магматичні род. утворюються при застиганні розплавів з відособленням руд хрому, титану, ванадію, заліза, платини, міді, нікелю, рідкісних металів, а також апатиту і алмазів. Пегматитові родов. являють собою розкристалізовані відгалуження кінцевих продуктів застигаючої магми, які використовуються як кераміч. сировина і для видобутку слюди, дорогоцінних каменів і рідкісних металів. Карбонатитові родовища асоціюють з ультраосновними лужними магматичними породами, серед яких нагромаджуються карбонатні мінерали і руди міді, ніобію, апатиту і флогопіту. Скарнові родовища виникають під впливом гарячої мінералізованої пари, у контакті з магматич. масою, яка створює поклади руд заліза, міді, вольфраму, молібдену, свинцю, кобальту, золота, бору тощо. Гідротермальні родовища складаються з руд кольорових, благородних і радіоактивних металів, які являють собою осади циркулюючих на глибині гарячих мінералізованих водних розчинів.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me