еон

Значення в інших словниках

1. еон — ео́н іменник чоловічого роду великий відрізок часу геологічної історії Орфографічний словник української мови
2. еон — -у, ч. 1》 У міфологічних уявленнях пізньоантичного язичництва – персоніфікація часу (під впливом іранської міфології). 2》 Найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еон — ЕО́Н, у, ч. Найбільший період геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер. В еони віків елементарний хімічний склад нашої планети різко стихійно змінюється (з наук. літ.); В історії еволюції життя на Землі виокремлюють два найбільших етапи, або еони: криптозой і фанерозой (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. еон — ео́н (від грец. αιών – ера, епоха) найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер. Виділяють два Е.: докембрійський, або криптозойський (див. докембрій) і фанерозойський (див. фанерозой) Словник іншомовних слів Мельничука
5. еон — Найбільша одиниця часу в історії Землі; охоплює тривалий етап розвитку Землі та її органічного світу; поділяється на ери; розрізняють 2 е.: криптозой і фанерозой; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія