еритрин

Эритрин — erythrine, erythrite — *Erythrin — мінерал класу арсенатів. Склад: CO3 [AsO4]28H2O. Містить ізоморфні домішки Са, Мn, Fe2+, іноді Zn. Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту. Утворює тверді розчини з анабергітом. Сингонія моноклінна. Ізоструктурний з вівіанітом. Прозорий. Блиск тьмяний. Спайність довершена в одному напрямі. Тв. 1,5-2,5. Густина 3,05- 3,1. Крихкий. Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівки і кірки безпосередньо на кобальтвмісних мінералах або поблизу них; також сферичні і ниркоподібні аґреґати, паралельно-жердинисті і радіально-променисті зростки, сплощені довгопризматичні або голчаті кристали у тонких тріщинах. Походження гіпергенне. Утворюється у зоні окиснення за рахунок арсенідів і сульфоарсенідів кобальту. Е. — пошукова ознака на кобальтові руди.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еритрин — еритри́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еритрин — -у, ч. Мінерал підкласу арсенатів. Великий тлумачний словник сучасної мови