желонка

Желонка — bailer, sludge pump — *Schmantbüchse, Schöpfbüchse, Schöpflöffel – металева посудина циліндричної форми, якою вичерпують рідину і зруйновану породу, пісок, грязь на поверхню із свердловини під час буріння, чищення піщаних пробок, доставляють у свердловину цементний розчин, здійснюють пробне відбирання рідини з пласта під час освоєння свердловин. Розрізняють желонку, що являє собою трубу з плоским чи тарілчастим клапаном внизу і дужкою для приєднання троса вверху (звичайна Ж.), поршневу Ж., в якій всмоктування рідини і шламу в желонку після кожного удару по вибою здійснюється з допомогою поршня, а також пневматичну Ж., заповнення і розвантаження якої здійснюється під дією надлишкового тиску, що створюється в двох її камерах (пісковій і повітряній). Ж. застосовується при бурінні свердловин ударно-канатним способом, підземному ремонті свердловин, випробуванні пластів і освоєнні свердловин.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. желонка — жело́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. желонка — -и, ж., гірн. Прилад, яким викачують рідину, пісок, грязь із свердловин під час буріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. желонка — ЖЕЛО́НКА, и, ж., гірн. Прилад, яким викачують рідину, пісок, грязь з свердловин при бурінні. Новітня вітчизняна техніка остаточно витіснила сваб і желонку, якими видобувалась колись нафта на бориславських промислах (Визначні місця Укр., 1958, 188). Словник української мови в 11 томах
  4. желонка — Желонка, -ки ж. Дятелъ. Зміев. у. см. жовна. Словник української мови Грінченка