займання
Возгорание — inflammation, ignition — *Aufflammen — перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння. Можливе під дією як зовнішніх факторів, так і спонтанне З. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. — самозаймання та З. від запалення.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- займання — займа́ння 1 іменник середнього роду закріплення; захоплення чогось займа́ння 2 іменник середнього роду загоряння Орфографічний словник української мови
- займання — I -я, с. Дія за знач. займати 1), 5-7). У займанні — зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш городу, поля (про чужу худобу, коней). II -я, с. Дія за знач. займатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- займання — Займа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- займання — ЗАЙМА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. займа́ти 1, 5-7. У займа́нні — зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш города, поля (про чужу худобу, коней). Лаврін почав кричать через тин, щоб Карпо випустив кабана —Авжеж! Кабан твій у займанні. Словник української мови в 11 томах
- займання — Займа́ння, -ня с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Словник української мови Грінченка