згущувач

Сгуститель — thickener — Eindicker, Eindickergefäß, Absetzbehälter — машина для згущення пульпи, гідравлічної класифікації або прояснення шламової води методом устоювання. В більш широкому розумінні — машина або апарат для розділення пульп (суспензій) на тверду і рідку фази під дією сил тяжіння, відцентрового і магнітного поля. За конструктивними ознаками З. поділяють на радіальні, пірамідальні відстійники, пластинчаті (прямоточні і протиточні), віброзгущувачі, гідроциклони, гідросепаратори, відсаджувальні центрифуги, фільтри-згущувачі, магнітні З. На збагачувальних фабриках частіше за все застосовують: радіальні, циліндричні (циліндро-конічні), пластинчасті З. та пірамідальні відстійники — з осадженням твердої фази у гравітаційному полі, а також гідроциклони та осаджувальні й осаджувально-фільтруючі центрифуги — для згущення у відцентровому полі. Див. згущувач радіальний, згущувач циліндро-конічний.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згущувач — згу́щувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. згущувач — -а, ч., тех. Апарат для згущування чого-небудь через видалення вологи. Флотаційний згущувач — ефективний пристрій для згущення осаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згущувач — ЗГУ́ЩУВАЧ, а, ч., техн. Апарат для згущування чого-небудь шляхом видалення вологи. Завдяки суміщенню операцій відпала необхідність у професії апаратника радіальних згущувачів (Ком. Укр., 12, 1964, 41). Словник української мови в 11 томах