змочуваність

Смачиваемость — wettability — *Anfeuchtbarkeit, Benetzbarkeit – 1) Властивість рідини взаємодіяти з твердою поверхнею; визначається кутом змочування θ в системі трьох фаз (твердої, рідкої і газової); коли θ>900, рідина не розливається по поверхні твердого тіла або практично не змочує його. 2) поверхневе явище, що виникає на межі дотику фаз, одна з яких — тверде тіло, а інші – несумісні рідини або рідина та газ, і проявляється в частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні, просочуванні пористих тіл та порошків.

З. виявляється в: • частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні; • утворенні увігнутого меніска на межі розділу рідини та стінок посудини; • просоченні пористих тіл і порошків. Оцінюється крайовим кутом змочуваності θ, який змінюється від 0 до 180 о. Кут θ або cos θ, отримують при розгляді рівноважного стану сил поверхневого натягу для крапель рідини (р) на твердій поверхні (т) в газовому середовищі (г): cos θ = (σтг -σтр)/ σрг, де σтг — поверхневий натяг на межі розділу фаз "тверде тіло — газ", σтр — поверхневий натяг на межі розділу фаз "тверде тіло -рідина", σрг — поверхневий натяг на межі розділу фаз "рідина — газ". З. твердої поверхні рідиною збільшується по мірі зменшення кута θ. Тобто менші значення крайового кута змочування відповідають добре змочуваним поверхням. Більшість г.п. є гідрофільними (добре змочуваними) водою, частково або повністю незмочувані (гідрофобні) — сірка, вугілля, бітумінозні пісковики тощо. Змочуваність г.п. зростає при наявності в них розчинних солей, глинистих мінералів, особливо монтморилоніту, а також зі збільшенням "кутастості" зерен г.п. В гірничій справі З. відіграє велику роль не тільки при збагаченні руд і мінералів (флотації, класифікації, масляній аґломерації), але і в процесах підземного вилуговування, гідрометалургійної переробки руд, руйнуванні г.п.