золотодобувна промисловість

Золотодобычная промышленность — gold mining industry — *Goldgewinnungsindustrie — підгалузь кольорової металургії з видобутку та вилучення золота з руд і розсипів. Осн. центрами видобутку золота в старовину були Верх. Єгипет, Нубія, Іспанія, Колхіда (Кавказ), Індія, Алтай, Казахстан, Китай, Центр і Півд. Америка. У VI-IV ст. до н. е. почалися розробки родов. золота в Зах. Карпатах. Найбільш багаті родов. золота були відкриті на тер. Гани (1471), Мексики (1500), Перу, Чилі (1532), Бразилії (1577), Росії (Урал, 1745), Канади (Квебек, 1823), США (Каліфорнія, 1848; Колорадо, 1858; Невада, 1859; Аляска, 1890), Австралії (1851), ПАР (1884). Відкриття цих і інш. золотоносних р-нів і загальний розвиток техніки у ХІХ-ХХ ст. зумовили велике зростання видобутку золота, яке склало у ХУІ ст. 763 т, у ХУІІ ст. 914 т, у ХУІІІ ст. 1890 т, у ХІХ ст. 11 616 т, у ХХ ст. — бл.100 000 т. Найбільшими постачальниками золота на сучасний світовий ринок є ПАР, Канада, Австралія, країни Африки і Азії, а споживачами — країни Зах. Європи, США, Японія, країни Бл. і Сер. Сходу.