кальцит

Кальцит (известняковый шпат) — calcite, calc spar — Kalzit, Kalkspat — мінерал кальцію класу карбонатів. Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО – 56,03; СО2 – 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна. Густина 2,71. Твердість 3-3,5. Переважно безбарвний або молочно-білий, з скляним блиском. Риса біла до сіруватої. Злом раковистий. К. — один з найбільш поширених на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових г.п. (хемогенних і біогенних). Розрізняють К. атласний, баріїстий, волокнистий, димчастий, доломітовий, жилкуватий, залізистий, кобальтистий, конкреційний, кременистий, магнезіальний, магніїстий, мучний, піщанистий, пластинчастий, радіїстий, свинцевистий, сірчистий, цинковистий та ін. Гол. складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід — кристаліч. вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних г.п., в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації. К. — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мiнера-лу можливе бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Може бути також у виглядi зернистих, сталактитоподiбних, грудкуватих або землистих аґреґатiв. Типовий мiнерал осадових гірських порiд. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом. Вапняки, які складають К., широко використовуються у виробн. цементу і вапна, як облицювальний і буд. матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат — в оптиці. Осн. метод збагачення К. — флотація.