калій

Калий — Potassium, potash — *Kalium — хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, ат. н. 19; ат. м. 39, 098. М'який сріблясто-білий метал. Хімічно дуже активний, сильний відновник, на повітрі легко окиснюється. Відкритий англійським хіміком Г. Деві в 1807. Густина 8,629. Т-ра плавлення 63,55 оС, т-ра кипіння 760 оС. Твердість за Брінеллем 400 кПа. Металічний К. легко ріжеться ножем. К. — один з найбільш поширених петрогенних елементів земної кори — 2,5% (за масою). Найважливіші мінерали: сильвін, карналіт, каїніт, лангбейніт. Вміст К. в ультраосновних г.п. 0,03%, в основних 0,83%, середніх 2,3%, в кислих 3,34%. Максимальні концентрації К. (до 7%) виявлені в лужних породах агпаїтового ряду. Гол. калійні мінерали в цих породах лужні польові шпати, слюда, нефелін, лейцит. При випаровуванні мор. води в осад випадають такі мінерали К.: сильвініт, карналіт, каїніт, полігаліт. Внаслідок інтенсивного випаровування мор. води в минулі геол. епохи, особливо в пермський період, були утворені великі родов. калійних солей. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині, ядерній техніці тощо.