каолініт

Каолинит — kaolinite — Kaolinit — мінерал класу силікатів, білого кольору; основна складова частина глин, особливо каоліну. Склад: Al4 [Si4 O10] (OH)8. Ізоморфні домішки Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К. Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення. Сингонія переважно триклінна. Густина 2,58-2,61. Твердість 2-3. Шаруватої будови, бiлого з рiзними вiдтiнками кольору, щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють К. в червоний, чорний, яскраво-зелений колір. К. легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій. Зустрiчається у прихованокристалiчних скупчених, пухких тонкозернистих аґреґатах. Переважнi розмiри частинок 1-3мм (0,001-0,003мм); нездатний приєднувати та утримувати значну кiлькiсть води; при сушiннi порiвняно вiльно вiддає приєднану воду. К. — поширений повторний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання при гідролізі алюмосилікатних, г.ч. полевошпатових г.п. К. використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів і інш. К. — потенційне джерело отримання алюмінію.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каолініт — каоліні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каолініт — -у, ч. Мінерал із групи водних силікатів алюмінію; головна складова частина глин, особливо каоліну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каолініт — каоліні́т мінерал класу силікатів, білого кольору; основна складова частина глин, особливо каоліну. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каолініт — Мінерал, водневий силікат алюмінію; гол. складник каоліну, глини, глинистих сланців; використовується у керамічній промисловості. Універсальний словник-енциклопедія
  5. каолініт — КАОЛІНІ́Т, у, ч. Мінерал із групи водних силікатів алюмінію; головна складова частина глин, особливо каоліну. Словник української мови в 11 томах