капіж

Капёж, капель — downpour — Tröpfeln, Tropfwasser — надходження води в гірн. виробку з порід покрівлі і зі стінок у вигляді крапель. К. формується внаслідок просочення підземних вод або конденсації водяної пари на поверхні виробки (особливо в соляних шахтах) в місцях посиленого надходження вентиляційного повітря (конденсаційні рудникові води). Слабкий локальний К., напр., на вугільних шахтах, зумовлює приплив води в очисні вибої до 3 м3/год, сильний — до 8 м3/год. К. погіршує санітарно-гігієнічні умови роботи персоналу, негативно впливає на техніку і технологію ведення робіт — знижує стійкість покрівлі і несучу здатність ґрунту, зменшує термін служби кріплення, у соляних шахтах К. є ознакою можливої деформації масиву і раптового викиду води.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капіж — капі́ж іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. капіж — див. дощ; капання Словник синонімів Вусика
  3. капіж — -пежу, ч., розм. Те саме, що капання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капіж — КРА́ПАННЯ (падання крапель), КА́ПАННЯ, КРАП розм., КАПАНИ́НА розм., КАПІ́Ж розм. Не забризкають мою спідницю тротуари під крапання осінньої мжички (М. Хвильовий); Чути було тихе капання роси (І. Франко); Гомонить весняний ліс густим весняним крапом (Ю. Словник синонімів української мови
  5. капіж — КАПІ́Ж, пежу́, ч., розм. Те саме, що ка́пання. Зажурено дивиться він у маленьке віконце, за яким, стікаючи з стріхи, снував пряжу післядощовий капіж (Тют., Вир, 1964, 134). Словник української мови в 11 томах