карбон

Каменноугольная система (период), карбон — Carboniferous System (Period), Carbonian — Steinkohlensystem (Periode), Karbon, Kohlenzeit — п’ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами. Настав близько 350 млн. років тому, тривав 65-70 млн. років. У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов’язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи і земноводні, з’явились рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревовидні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам’яне вугілля. Відклади, що утворилися протягом кам’яновугільного періоду, становлять кам’яновугільну систему. К.с. названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Поклади їх у карбоні складають бл. 25% загальних світових запасів. Вугільні бас. і род. карбону широко представлені в Європі і Півн. Америці, де сконцентровано понад 80% загальних геол. запасів вугілля цієї доби. Осн. вугільні бас. — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та ін. З відкладами карбону пов'язані найбільші в Європі бас.: Південний Уельс, Ланкашир, Нортумберленд, Кент — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії. В Півн. Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Ілінойський, Пенсильванський, Мічиганський, Техаський бас.). У відкладах К.с. зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні к.к.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбон — карбо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбон — I -у, ч., геол. Скорочена назва кам'яновугільного періоду й кам'яновугільної системи. II -у, ч. C. Хімічний елемент; відомо вже декілька мільйонів органічних сполук карбону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карбон — Кам'яно-вугільна доба Словник чужослів Павло Штепа
  4. карбон — КАРБО́Н¹, у, ч. Те саме, що вугле́ць. Карбон є одним із поширених елементів земної кори, складаючи близько 0,1 % її маси (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. карбон — карбо́н, карбо́новий пері́од [від лат. carbo (carbonis) – вугілля] п’ятий період палеозойської ери геологічної історії Землі (див. палеозой). Розпочався близько 350 млн. років тому, тривав близько 70 млн. років. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. карбон — П'ятий період палеозойської ери; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія
  7. карбон — КАРБО́Н, у, ч., геол. Скорочена назва кам’яновугільного періоду й кам’яновугільної системи. Вуглевмісні відклади [кам’яновугільного періоду палеозойської ери] здебільшого мають численні рештки рослин, на підставі яких можна припускати... Словник української мови в 11 томах