карбонатні породи

Карбонатные породы — calcareous rocks — *Karbonatgesteіne — гірські породи, складені в осн. карбонатами природними. До цієї групи можуть бути віднесені всі г.п., що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту і інш. Осн. мінерали, що складають К.п.: кальцит, доломіт, магнезит. У К.п. майже завжди присутні глиниста і органіч. речовина, кварц, часто глауконіт, пірит, фосфорит і т.д. Осн. маса К.п. утворилася осадовим шляхом в мор. і озерних басейнах. Виділяється 3 гол. генетич. типи К.п.: органогенні, хемогенні і уламкові. К.п. складають бл. 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати дек. сотень м. К.п. дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Осн. масу К.п. поділяють в залежності від вмісту в них кальциту і доломіту і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди: вапняк [СаСО3 95 -100%, CaMg (CО3)2 5-0%]; доломітовий вапняк (відповідно 50-95% і 50-5%); вапняковий доломіт (5-50% і 95-50%); доломіт (0-5% і 100-95%). За вмістом СаСО3 і глини виділяють: вапняк (доломіт) (95-100% і 5-0%); глинистий вапняк (доломіт) (75-95% і 25-5%); мергель, доломітовий мергель (25-75% і 75-25%); вапнякову (доломітову) глину (5-25% і 95-75%); глину (0-5% і 100-95%). Різко відрізняється за структурою найбільш чистий різновид К.п. — крейда, що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мк (залишки мор. водоростей кокколітофорид). К.п. належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства. Найбільші споживачі К.п. — пром-сть буд. матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, вогнетриви) і с.г.(вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). К.п. використовується в кольоровій металургії, хім., цукровій, целюлозно-паперовій, електротехн., парфюмерній і інш. галузях.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me