кератофір
Кератофир — keratophyre — Keratophyr — кисла ефузивна г.п., змінена вторинними процесами. Складається з дрібнозернистої маси і вкраплених кристалів, переважно альбіту, в деяких випадках з олігоклазу, іноді кварцу (кварцовий К.), а також хлориту, епідоту і кальциту. Спостерігається невелика к-ть кольорових мінералів, г.ч. біотиту. Виливний аналог сієніту. Породи є суттєво натрієвими з перевагою Na2О та К2О. Сер. хім. склад кварцового К.. за Р. Делі (%): SiO2 75,45; TiО2 0,17; Al2O3 13,11; Fe2O3 1,14; FeO 0,66; MnO 0,29; МgО 0,34; CaO 0,89, Na2О 5,88; К2О 1,26; Н2О 0,69; Р2О5 0,18. Густина 2,61-2,67. Області розповсюдження — Півд. Урал, Мугоджари, Крим, Кавказ, а також поклади в Німеччині, Чехії, Польщі, Норвегії, США та ін.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кератофір — кератофі́р іменник чоловічого роду гірська порода Орфографічний словник української мови
- кератофір — -у, ч. Кисла ефузивна гірська порода, що складається з дрібнозернистої основної маси і вкраплень кристалів польового шпату й кольорових мінералів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кератофір — КЕРАТОФІ́Р, у, ч. Магматична гірська порода, що складається з дрібнозернистої маси і вкраплених кристалів польового шпату та кольорових мінералів. Кератофіри поширені на Південному Уралі, в Криму, на Кавказі. Існують поклади в Німеччині, Чехії, Польщі, Норвегії, США (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- кератофір — кератофі́р [від грец. κέρας (κέρατος) – ріг і (пор)фір] магматична гірська порода, що складається з дрібнозернистої маси і вкраплених кристалів, переважно альбіту. Виливний аналог сієніту. Словник іншомовних слів Мельничука