кероген

Кероген — kerogen — Kerogen-Gestein — геохімічно перетворений залишок органічної речовини, органічна частина горючих сланців. У земній корі знаходиться біля 650 трлн.т К. горючих сланців, тоді як запаси нафти становлять лише 2 трлн.т. К. — частина розсіяної органічної речовини осадових гірських порід (низьких стадій перетворення), нерозчинна в органічних розчинниках. К. являє собою асоціацію різнорідних детритних і тонкодисперсних органіч. залишків, перетворених г.ч. в анаеробних умовах. Вміст К. в горючих сланцях до 60%, переважно 15-35%. Елементний склад К. в зоні катагенезу (%): сапропелевого типу — С 64-93; Н 6-10; О 0-25; N 0.1-4,0; S 0-8; гумусово-сапропелевого типу С 64-96; Н 1-5; О 3-25; N 0,1-2,0; S 0.1-3,0. При метаморфізмі збільшується частка С і зменшується частка Н і гетероелементів. Структуру К. представляють макромолекули, які складені конденсованими карбоциклічними ядрами, з’єднаними гетероатомними зв’язками або аліфатичними ланцюжками.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me