кремній

Кремний — silicium, silicon — *Silizium — хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К. утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали, ґратка гранецентрована кубічна типу алмазу. Густина 2,328, tплав 1415оС, tкип 3250оС. Твердість за Брінеллем 2,4 ГПа, за Моосом 7. Модуль пружності 109 ГПа. К. — напівпровідник, електричні властивості якого сильно залежать від домішок. При низькій температурі хімічно інертний. З багатьма металами утворює силіциди. Вміст у земній корі 27,6% за масою. Солі кремнієвих кислот поширені в природі — мінерали класу силікатів природних. При ізоморфному заміщенні в їх структурі частини К. алюмінієм утворюються алюмосилікати. Відомо понад 400 мінералів, що містять К. Найважливіші мінерали К. — силікати, кремнезем. Бл. 12% літосфери складає кварц SiО2 і його різновиди, а 75% складають різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи). Сер. вміст К. (в масових %): в кам. метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних г.п. 2,4; у воді океанів 3•10-4%. Технічний К. застосовують як легуючу добавку при виробництві сталей і сплавів кольорових металів, напівпровідниковий К. — в електротехніці й електроніці.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кремній — кре́мній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. кремній — -ю, ч. Si; хімічний елемент IV групи періодичної системи Менделєєва; у вільному стані в природі не зустрічається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кремній — КРЕ́МНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 14, що входить до складу гірських порід, піску і т. ін.; силіцій. Цікаво: кварковий резонанс спостерігався лише для вуглецю, кремнію та азоту... Словник української мови у 20 томах
  4. кремній — кре́мній (від грец. κρημνός – гора, скеля) хімічний елемент, символ Si, ат. н. 14; сірі крихкі кристали. Один з найпоширеніших елементів у природі. Застосовують у металургії, електронній техніці тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кремній — I осадова порода, складається переважно з кремнезему у вигляді дрібнозернистого халцедону, кварцу, інколи опалу; утворює конкрецію переважно у вапняках; сировина для керамічної продукції і абразивних матеріалів; давніше вживався для викрешування вогню... Універсальний словник-енциклопедія
  6. кремній — КРЕ́МНІЙ (хімічний елемент, що входить до складу гірських порід); СИЛІ́ЦІЙ. Словник синонімів української мови
  7. кремній — КРЕ́МНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску та ін.; силіцій. Після нього [амонію] йдуть: кремній — чотиривалентний неметал, багатьма сторонами схожий на вуглець (Заг. хімія, 1955, 80). Словник української мови в 11 томах