оксиген

Кислород — oxygen — Sauerstoff — хімічний елемент, символ О, ат. н. 8; ат. м. 15,9994. Газ без запаху і смаку. Утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. При 90,18 К конденсується в блідо-голубу рідину, при 54,36 К твердне. Густина рідкого К. 1,142; tплав -218,7 Со, tкип -192,98 оС. З деякими металами утворює пероксиди Ме2О2, надпероксиди МеО2, озоніди МеО3, з горючими газами — вибухові суміші. К. займає 3-є місце після водню і гелію за поширеністю у Всесвіті. Найпоширеніший хім. елемент на Землі — 47% маси земної кори, 85,7% маси гідросфери, 23,15% маси атмосфери, 79% і 65% маси рослин і тварин відповідно. За об'ємом К. займає 92% об'єму земної кори. Відомо біля 1400 мінералів, які містять К., головні з них — кварц, польові шпати, слюда, глинисті мінерали, карбонати. Понад 99,9% К. Землі знаходиться у зв'язаному стані. К. — гол. чинник, який регулює розподіл елементів у планетарному масштабі. Вміст його з глибиною закономірно меншає. К-ть К. в магматичних породах змінюється від 49% в кислих ефузивах і ґранітах до 38-42% в дунітах і кімберлітах. Вміст К. в метаморфічних породах відповідає глибині їх формування: від 44% в еклогітах до 48% в кристалічних сланцях. Максимум К. — в осадових породах 49-51%. Виключну роль в геохім. процесах відіграє вільний К., значення якого визначається його високою хім. активністю, великою міграц. здатністю і постійним, відносно високим вмістом у біосфері, де він не тільки витрачається, але і відтворюється. Вважають, що вільний К. з'явився у протерозої внаслідок фотосинтезу. У гіпергенних процесах К. — один з осн. аґентів, він окиснює сірководень і нижчі оксиди. К. визначає поведінку багатьох елементів: підвищує міграц. здатність халькофілів, окиснюючи сульфіди до рухливих сульфатів, знижує рухливість заліза і марганцю, осаджучи їх у вигляді гідроксидів і зумовлюючи цим їх розділення. У водах океану вміст К. змінюється: літом океан віддає кисень в атмосферу, взимку поглинає його. Полярні регіони збагачені киснем. Важливе геохім. значення мають сполуки К., зокрема вода. Осн. пром. метод отримання К. — розділення повітря методом глибокого охолодження. Як побічний продукт К. отримують при електролізі води. Розроблений спосіб отримання К. методом вибіркової дифузії газів через молекул. сита. Газ К. застосовується в металургії для інтенсифікації доменних і сталеплавильних процесів, при виплавці кольорових металів у шахтних печах, бесемеруванні штейнів та ін. (понад 60% споживаного К.); як окисник у баг. хім. виробництвах; в техніці — при зварюванні і різанні металів; при підземній газифікації вугілля тощо; озон — при стерилізації питної води і дезинфекції приміщень. Рідкий К. використовують як окисник для деяких різновидів ракетних палив.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксиген — оксигеніум -у, ч. O. Хімічний елемент, простими речовинами якого є кисень і озон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оксиген — Кисень, див. гідроген Словник чужослів Павло Штепа
  3. оксиген — ОКСИГЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент з порядковим номером 8, простими речовинами якого є кисень і озон. Словник української мови у 20 томах
  4. оксиген — оксиге́н, оксиге́ніум (лат. oxygenium, від грец. οξύς – кислий і γένος – народження) латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо (напр., оксиди, оксидування). Словник іншомовних слів Мельничука