ізоморфізм недосконалий (обмежений, переривчастий)
Ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т-рах, а з пониженням т-ри вони розпадаються на окремі мінерали.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me