інкрустація

Инкрустация — incrustation — Inkrustierung, Krustenbildung, Inkrustation – наростання мінеральних кірок і натеків навколо якого-небудь предмета при виділенні мінералів з водних розчинів. Особливо поширені інкрустації в мінеральних джерелах, і соляних копальнях і місцях розвитку інфільтраційного мінералоутворення.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкрустація — інкруста́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інкрустація — -ї, ж. 1》 тільки одн. Те саме, що інкрустування. 2》 Малюнки, узори й т. ін., виконані способом інкрустування. 3》 Проникнення, вкраплення в тканини організму солей, частіше солей кальцію і сечової кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкрустація — інкруста́ція (лат. incrustatio, від incrusto – вкриваю шаром) 1. Розділ декоративно-ужиткового мистецтва. 2. Прикраси, оздоблення з платівок або шматочків різного матеріалу (золота, срібла, кості, дерева, перламутру), що їх врізають врівень з поверхнею предмета; твір, виконаний таким способом. j Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інкрустація — Оздоблення поверхні предметів візерунками з ін. дорогоцінних матеріалів (слонової кості, металів, перламутру і т. п.). Універсальний словник-енциклопедія
  5. інкрустація — Інкруста́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. інкрустація — ІНКРУСТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Те саме, що інкрустува́ння. Інкрустацією називають прикрашання дерев’яних виробів врізаними і вклеєними в поверхню рисунками та орнаментами з тонких листочків різноколірної фанери, металу, пластмаси тощо (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах
  7. інкрустація — (лат. — накладна робота) Орнаментальна прикраса або тематична композиція, виконана з кількох матеріалів (дерева, каменя кераміки, металу), які врізані частками в поверхню, від котрої та один від одного відзначаються коштовністю... Архітектура і монументальне мистецтво