1. Гірничий енциклопедичний словник

іридій

Иридий — iridium — *Iridium — хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22. Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал. Відкритий англ. хіміком C.Теннантом в 1804. Густина 22,4•103 кг/м3; т-ра плавлення 2447 оС; кипіння — 4380 оС; Твердість за Брінеллем 1640 МПа. І. хімічно дуже мало активний. У царській горілці не розчиняється. У вигляді тонкодисперсного порошку (черні) адсорбує сірку, галогени і інш. неметали. Типовий елемент ультраосновних і основних г.п. Відомі нечисленні його сполуки з інш. металами платинової групи (осмієм, рутенієм, родієм, платиною), з сіркою і арсеном. І. добувається з платиноносних і золотоносних розсипів. Утворює власні мінерали (IrOS, IrOSRu і інш.), що тісно зростаються з інш. платиновими мінералами. Найбільші запаси — в ПАР. Сировиною для одержання І. служать концентрати металів групи платини, які одержують шляхом збагачення корінних руд і після переробки анодних шламів електролізу нікелю і міді, а також шліхи (платиновий концентрат), вилучені з розсипних руд, і вторинний метал — металевий брухт. Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм у виробництві термопар тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іридій — іри́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. іридій — -ю, ч. Ir. Хімічний елемент, важкий тугоплавкий метал сірувато-білого кольору. З нього виготовляють тиглі для вирощування лазерних кристалів, коштовних каменів та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іридій — іри́дій [від грец. ιρις (ίριδος) – райдуга] хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал; належить до платинових металів. Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм – у виробництві термопар тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іридій — Ir, хіміч. елемент з атомним числом 77; сріблясто-білий, твердий, важкий метал; хіміч.-нейтральний, належить до благородних металів; застосовується як складник сплавів для виготовлення хірургічних інструментів тощо; відкритий 1804 Теннантом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. іридій — ІРИ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, важкий тугоплавкий метал сірувато-білого кольору. Дорогоцінний метал іридій бере свою назву від грецького слова «ірис» — радуга (Цікава хімія, 1954, 82); Є серед них [металів] легкі, такі, як літій, .. Словник української мови в 11 томах