ґемологія

Гемология — gemmology — Gemmologie, Edelsteinkunde — сукупність даних про коштовне і виробне каміння, г.ч. фіз. властивості, особливості хім. складу, декоративно-художні переваги мінералів і мінеральних аґреґатів, що використовуються в ювелірному і каменерізному виробництві. Ґ. тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією к.к. Ґ. зародилася в ранній період існування мінералогії. Перші роботи присвячені дорогоцінному камінню, його особливим властивостям і способам як відрізнити від підробок (праці Плінія Старшого та в сер. віки — Біруні). В Україні, імовірно, першою працею з Ґ. є трактат Ф.Прокоповича "Про камені й ґеми" (1705-1709 рр.), де описано ряд дорогоцінних, напівдорогоцінних каменів, виробного каміння, зокрема сапфір, гіацинт, сардій, ґранат, смарагд, адамант, карбункул, рубін, аметист, опал, топаз, берил, кришталь, яшму. В сучасному вигляді Ґ. сформувалася до початку ХХ ст., після появи точних методів дослідження мінеральної речовини (поляризаційної оптики, рентгеноструктурного аналізу, спектрометрії та інш.).