ґетит

Гетит — goethite, acicular iron ore — *Goethit — мінерал класу оксидів та гідрооксидів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Хім. формула: FeOOH. Теоретичний склад: 89,86% Fe2О3, або 62,86% Fe і 10,14% Н2О. Практично вміст заліза нижчий, а води вищий. Різновиди, збагачені водою з вмістом Fe2О3 менше 85%, називають гідроґьотит. Домішки: в бокситах Аl, Si, Ti, Мn, Са і інш.; в зонах окиснення рудних род. — Сu, Pb, Zn, Cd, Ag, Au; в корах вивітрювання на основних і ультраосновних породах Ni, Co, V, Сг. Різновид Ґ. з підвищеним вмістом P2O5 (до 2% і більше) — стильпносидерит. Сингонія ромбічна. Густина 4-4,4. Твердість 5-5,5. Блиск алмазний до напівметалічного. Залізна руда. Входить до складу бурих залізняків. Зустрічається у натічних ниркоподібних або сталактитових формах радіальноволокнистої будови, також утворює щільні, пористі, ніздрюваті та порошкуваті аґрегати. Дуже рідко спостерігається як гідротермальний мінерал у вигляді голчастих і стовпчастих мінералів. Названо на честь німецького поета і природодослідника Й.-В. Ґете. В Україні є в Керченському залізорудному басейні та в Криворізькому родовищі.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґетит — -у, ч. Мінерал; жовто-бурі, темно-бурі або чорні голчасті кристали з алмазним блиском. Великий тлумачний словник сучасної мови