ґнейс

Гнейс — gneiss — Gneis — метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Другорядні мінерали Ґ.: ґранат, кордієрит, дистен, силіманіт і інш. Акцесорні мінерали: сфен, рутил, циркон, апатит, магнетит, карбонати. За характером первинних порід виділяють параґнейси і ортоґнейси. Перші утворюються внаслідок глибокого метаморфізму осадових г.п., а другі — магматичних (г.ч. вулканічних). За мінеральним складом виділяють плагіоґнейси, біотитові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові Ґ. За структурою і текстурою розрізнюють Ґ. деревовидні, очкові, стрічкові, листові та інш. Комбіновані Ґ. — ґраніто-ґнейси, діорито-ґнейси тощо. Найбільш типові Ґ. для древніх докембрійських комплексів. Серед них — сірі Ґ., які відносять до найдавніших г.п. Землі. Активне утворення Ґ. спостерігалося 2,5-2,0 млрд. років тому. Густина Ґ.-2,65-2,87, пористість 0,5-3,0%, водопоглинання 0,2 -2,3%. Родовища Ґ. відомі в Скандинавії, Канаді, Росії, Україні та інш. країнах. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал.