ґраніт

Гранит — granite — *Granit — глибинна кисла магматична гірська порода, що складається переважно з польового шпату, плагіоклазу, кварцу. Структура переважно середньо- або грубозерниста. Містить за об'ємом 30-40% кварцу і 60-70% польового шпату. Вміст темнокольорових інгредієнтів не перевищує 5-10% за об'ємом. Другорядні мінерали: біотит, мусковіт, літієва слюда, рогова обманка, лужні амфіболи, егірин, турмалін, топаз, ґранат; акцесорні — апатит, циркон, сфен, ільменіт, ортит та інш. Колір рожевий, сірий, білий, жовтий, зелений. Ґ. класифікують на основі мінерального і хім. складу. Розрізняють власне Ґ. (10-65% плагіоклазу), ґранодіорит (65-90%) і плагіоґраніт, або тоналіт, тронд’ємiт (більше 90%). Середній хімічний склад ґраніту за Р.Делі (%): SiO2 — 70,18; TiO2 — 0,39; Al2O3 — 14,47; Fe2О3 — 1,57; FeО — 1,78; MnО — 0,12; MgО — 0,88; CaO -1,99; Na2O — 3,48; K2О — 4,11; Н2О — 0,84; P2О5 — 0,19. Виділяють серії Ґ.: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві. Густина невивітреного ґраніту 2530-2720 кг/м3, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 -1,30%, опір стисненню 100-300 МПа. Ґранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти і міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій Ґ. — від архею до кайнозою. Походження Ґ. гетерогенне. Ґраніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська обл.). Корнинське (Житомирська обл.), Жежелівське (Вінницька обл.), Капустинське (Кіровоградська обл.). Використовують як будівельний матеріал, для виготовлення скульптурних виробів тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґраніт — Ґрані́т, -ту, -тові (іт.-фp.) і грани́т, -ту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)