ґрунтознавство

Грунтоведение — soil and rock engineering — *Bodenkunde, Bodenforschung, Grundkunde — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґ. почало розвиватися в ХVІІІ ст. і сформувалося як наука в ХІХ ст. Ґ. поділяється на загальне, генетичне і регіональне. З а г а л ь н е Ґ. розглядає склад і будову ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем, природу і закономірності формування їх властивостей. Теоретичний базис — вчення про формування складу, будови і властивостей ґрунтів у процесі літогенезу і петрогенезу внаслідок складних фазових взаємодій. Г е н е т и ч н е Ґ. вивчає залежність особливостей складу, будови і властивостей ґрунтів від умов їх утворення. Р е г і о н а л ь н е Ґ. вивчає ґрунти регіонів, закономірності мінливості їх складу, будови і властивостей. Ґ. використовує досягнення фізики, хімії, математики і механіки, тісно пов'язане з інш. розділами інж. геології і суміжних геол. наук (гідрогеологією, мерзлотознавством, петрологією, літологією, інш.). В Україні проблеми Ґ. розробляє, зокрема, Інститут ґрунтознавства та агрохімії.