аматор

(фр. amateur — любитель) — цінувач, любитель музики.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аматор — -а, ч. Той, хто охоче займається чим-небудь, кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.). || Той, хто займається чим-небудь не як професіонал; любитель (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аматор — Ама́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. аматор — Любляч, (вона) люблячка, див. дилетант, любитель Словник чужослів Павло Штепа
  4. аматор — АМА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 2 знач.). Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. аматор — Любитель, дилетант, як ім. охочий до; У ФР. нефахівець, непрофесіонал. Словник синонімів Караванського
  6. аматор — АМА́ТОР (людина, що займається улюбленою справою без спеціальної підготовки, не як професіонал), ЛЮБИ́ТЕЛЬ, ДИЛЕТА́НТ. Повів (ув'язнений) своїми пукатими баньками нишком на аматора аеродромів (І. Багряний); Любителі шахів.. Словник синонімів української мови
  7. аматор — ама́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  8. аматор — (той, хто поза спеціальністю охоче займається чим-небудь) любитель, (поверхово) дилетант. Словник синонімів Полюги
  9. аматор — ама́тор (лат. amator, від amo – полюбляю, маю нахил) самодіяльний актор, музикант, художник, радіотехнік тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. аматор — рос. любитель (латин. amator, від ато — полюбляю, уподобаю, маю нахил) — непрофесіонал, самодіяльний митець, технік, дослідник. Eкономічна енциклопедія
  11. аматор — АМА́ТОР, а, ч., чого, з інфін. і без додатка. Той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.). Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах