валторна
(нім. Waldhorn — лісовий ріг) — мідний духовий мундштучний інструмент з м’яким, теплим тембром звуку, що інколи нагадуєлюдський голос. Походить від мисливського рогу. Спочатку були поширені натуральні В. різного строю, який міг змінюватись за допомогою крон, спеціальної техніки амбушюра, передування, введення до роз трубу кисті руки. Такі В. застосовувались в музиці бароко, класицизму і раннього романтизму (Й.Гайдн, В.А.Моцарт, К.М.Вебер та ін.) Наприкінці XVIII ст. з’явились клапанні та вентильні В., здатні забезпечити видобування звуків хроматичного звукоряду. Сучасна В. Має від 3 до 5 вентилів. Стрій — in B, in F, in Es. Діапазон В. in B — від H1 до f2. Застосовується в духовому та симфонічному оркестрах, а також як сольний інструмент (Концерт для В. з оркестром Р.Глієра).
Значення в інших словниках
- валторна — валто́рна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- валторна — -и, ж. Мідний музичний духовий інструмент, що має м'який, ніжний тембр звука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валторна — ВАЛТО́РНА, и, ж. Мідний музичний духовий інструмент у вигляді спірально зігнутої труби з широким розтрубом, який відзначається м'якістю і повнотою звука. Словник української мови у 20 томах
- валторна — валто́рна (нім. Waldhorn, букв. – лісовий ріг) мідний духовий мундштучний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
- валторна — Мідний духовий мундштуковий музичний інструмент (аерофон), від XIX ст. з вентилями; прототип — мисливський ріг, який використовували як сигнальний інструмент (р. мисливський, пізніше р. поштовий); входить до складу симфонічного оркестру. Універсальний словник-енциклопедія
- валторна — ВАЛТО́РНА, и, ж. Мідний музичний духовий інструмент, що має м’який наспівний звук. Словник української мови в 11 томах