варган

(від давньослов’янського 'варгі' — зів, рот, уста) — старовинний язичковий інструмент. В. виготовлюється з дерева, металу, бамбука, має тонкий язичок посередині. Під час гри В. притискається до зубів, ротова порожнина виконує роль резонатора для звуку, що виникає внаслідок защипування язичка. Поширений в багатьох країнах світу. Вдосконалений В. — аура використовується як концертний інструмент.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варган — варга́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. варган — -а, ч. 1》 Стародавній самозвучний язичковий музичний інструмент. 2》 Те саме, що дримба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варган — варга́н (від лат. organum, грец. όργανον – знаряддя; музичний інструмент) самозвучний язичковий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. варган — ДРИ́МБА (музичний інструмент), ВАРГА́Н. Дістав (Фока) із схованки над дверима дримбу і почав підстроюватись до його флояри (В. Гжицький); На словах, як на варганах, а на ділі, як на балабайці (прислів'я). Словник синонімів української мови
  5. варган — ВАРГА́Н, а, чол. Те саме, що дри́мба. Словник української мови в 11 томах
  6. варган — Варган, -на м. Музыкальный инструментъ, на которомъ играютъ губами. На словах, як на варганах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. Словник української мови Грінченка