вокаліз
(від лат. vocalis — голосний, співучий) — 1. Вправа або етюд для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний, з назвами нот або складів і зазвичай призначається для розвитку вокальної (співацької) техніки, вироблення кантилени, рухливості голосу, вирівнювання регістрів тощо. В навчальній практиці широко використовуються збірки В. І.Віленської, М.Глінки, Г.Зейдлера, Д.Конконе, Г.Панофки, Н.Татаринової та ін. 1. Художні твори для голосу, написані у формі В. ('В.' М.Жербіна, 'В.' С.Рахманінова, концерт для голосу з оркестром Р.Глієра та ін.), а також деякі інструментальні твори.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокаліз — вокалі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вокаліз — ВОКАЛІЗ – ВОКАЛІЗМ Вокаліз, -у. Вправа або твір для голосу, що виконується без слів. Вокалізм, -у. Система голосних звуків певної мови. Літературне слововживання
- вокаліз — -у, ч., муз. Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на самих голосних звуках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокаліз — ВОКАЛІ́З, у, ч., муз. Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на голосних звуках. Вокалізи колискових відіграють роль обрамлення для основного музичного матеріалу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- вокаліз — вокалі́з (франц. vocalise, від лат. vocalis – голосний) вправа або твір для голосу, що виконується без слів. Словник іншомовних слів Мельничука
- вокаліз — ВОКАЛІ́З, у, ч., муз. Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на самих голосних звуках. Десь за стіною чути негучні звуки рояля, а часом вокалізи та інші вправи жіночого голосу (Коч., II, 1956, 487). Словник української мови в 11 томах