1. Словник-довідник музичних термінів

гобой

(від фр. haut — високий та bois — дерево) — 1. Дерев’яний язичковий духовий музичний інструмент, конічна трубка довжиною 59 — 61 см з двох колін та розтрубу. Має 20 отворів з клапанами. Існують німецька та французька конструкції Г., а також різновиди Г. — Ніколо, англійський ріжок, гобой д’aмур, баритоновий Г. Застосовується як оркестровий, сольний та ансамблевий інструмент. 2. Органний регістр.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гобой — гобо́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гобой — -я, ч. Дерев'яний духовий музичний інструмент, за висотою звуку середній між флейтою і кларнетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гобой — ГОБО́Й, я, ч. Дерев'яний духовий музичний інструмент, за висотою звука середній між флейтою й кларнетом. Нараз гаркнули бубни, заграли сурми й гобої (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. гобой — гобо́й (нім. Hoboe, від франц. hautbois – високе дерево) дерев’яний духовий язичковий музичний інструмент; за висотою звука середній між флейтою і кларнетом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гобой — Язичковий духовий музичний інструмент (аерофон), у діапазоні b-g3; в оркестрі — в групі духових дерев'яних інструментів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гобой — Гобо́й, -бо́я; -бо́ї, -бо́їв (фp. le hautbois) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гобой — ГОБО́Й, я, ч. Дерев’яний духовий музичний інструмент, за висотою звуку середній між флейтою і кларнетом. Розвиваючись від басів, він [мотив] блискавично швидко переноситься до скрипок, флейти, гобоя і кларнета (Мист., 1, 1952, 28). Словник української мови в 11 томах